Я народилась восени,
Коли лелеки у вирій відлетіли,
Коли хліба вже зібрані були,
А тільки стерні ще незорані стояли.
Я народилась восени,
Коли зелені трави пожовтіли.
Сади зажурені були,
Бо яблука червоні облетіли.
Я народилась восени,
Коли вітри приносять тугу,
І що вже втрачене не вернеш
І відчуєш нестерпную нудьгу.
Усе це маю я у спадок
Осінній день, осіннє сонце,
Але я маю, як криниця,
Своє маленьке і глибоке серце,
До нього відкриваю всі дороги,
Для всіх хто щирої душі,
І черпаю сама із свого серця
Усе що дали, як придане,
Осінні вітри і дощі.
Анна Бойко

 


Хочу розказати Вам про мою бабусю – Бойко Анну. Народилась вона і проживає зараз в селі Яглуш Рогатинського району Івано-Франківської області. Вона є життєрадісна, талановита, сильна людина. Людина, яка багато пережила, багато чого знає і памятає.

Бабуся постійно чимось занята – вона пише вірші та спогади,  вишиває,  в’яже,  шиє,  господарює і слідкує за усіма новинама. Є в курсі останніх новинок, знає усі нові кліпи, грає в  ігри на тіві-тюнері, читає смски, знає як робити суші і постійно нас дивує своєю обізнаністю.