• Бамбетель  — дерев’яна лежанка;
  • Баняк — каструля;
  • Бульба – картопля;
  • Бахур ( їдиш. bocher, євр. bachur) — хлопець, підліток;
  • Вуйко – дядько, мамин брат; вуйна – жінка вуйка;
  • Війт або Войт (нім. Vogt, пол. Wójt, Woyt) — у середньовічній Німеччині, у містах України (а також Литви, Білорусі й Польщі), заснованих на магдебурзькому праві, у15—18 століттях, обраний на цю службу, здебільшого серед шляхетних осіб, що очолював магістрат, керівник місцевого самоврядування (міського чи сільського управління;
  • ґазда́ — господар;
  • ґазди́ні — господиня;
  • Горнятко – чашка, кружка;
  • Гости́нець — шосейна дорога;
  • Гандель [їдиш]  — торгівля;
  • ґра́лі — вила;
  • Гамір – шум;
  • Зупа (від нім. Suppe) — суп;
  • Знимка – світлина, фотографія;
  • Криївка — спеціально обладнане приміщення, що використовується як укриття.
  • Люстерко – дзеркало;
  • Оборіг — Повітка на чотирьох стовпах для зберігання сіна, збіжжя і т. ін. 2) Кількість сіна, що вміщується під такою повіткою; стіжок
  • Палюшки – (пальчики) страва із тіста у вигляді невеликих валиків, відварених в підсоленому окропі, приготовлених з борошна, відвареної картоплі та яєць;
  • Пастівник – сінокіс;
  • Потік – струмок;
  • Попадя – жінка священика (попа); їмость;
  • Пироги — вареники;
  • Пляцок — пиріг, торт;
  • Сарда́к (серда́к) — верхній короткий сукняний одяг з рукавами, який був поширений у західних областях України, в тому числі у представників етнографічної групи українців гуцулів.Сардак носили поверх кептаря не застібнутим або навпаки.Шили сардаки з темно-сірого, чорного сукна. Оздоблювали вишивкою, шнурковим гаптуванням, китицями та іншим.
  • Свербивус – шипшина;
  • Ста́йня – приміщення для утримування домашньої худоби. На Прикарпатті звалися стайнями, подекуди на Поліссі – одринями, у Карпатах – кошарами. Будували хліви з тих же матеріалів, що й хати.
  • Слоїк — банка;
  • Стрийко – дядько, татів брат; стрийна – жінка стрийка;
  • Стрих – горище;
  • Цви́нтар (пол. cmentarz, від лат. coemeterium, яке у свою чергу з грец. κοιμητήριον — місце спочинку, κοιμοῦμαι — спати), кладови́ще.
  • Цьотка – тітка;
  • Фіра, фура  – Віз (хві́ра, фі́ра, фу́ра, ху́ра, підво́да) — засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів;
  • Фе(и)ст (від нім. fest) — 1. дуже 2. міцно, сильно;
  • Фест файно — дуже добре, дуже гарно;
  • Фурман – керуючий возом, фірою;
  • Фо́са (від іт. fossa — яма, канава) — канава, придорожній рів
  • Щеплення (медицина) — вакцинація, метод профілактики інфекційних захворювань;
  • Видіти – бачити;
  • Відобрати – забрати;
  • Заложитись – поспорити;