Дзвінок до бабусі (сільські новини)

Подзвонила сьогодні до бабці запитати, що там в них з дідом нового. Каже, що дідо десь на дворі, а вона в’яже собі светр, є вже рукави і перед. Чую що говорить телевізор, питаю коли привезли з ремонту? «Та ще позавчора! Тепер веселіше».
Жаліється бабуся Ганя, що кота досі немає, таки пропав, або пси роздерли, або попав у сілка (капкан). А Бім на дворі плаче – дід його припняв (привязав), бо Бім бігає за машинами, а сусідського пса роздавила машина. А “на горі” (частина села) – 5 псів. А зараз їздять трактори і машини ліс возять.Шкода песика, а на ніч під його спускає. Буде холодніше то буде бігати. А він такий файний, всі його люблять і тепер не гавкає, була у сусідки, вона давала йому хліба: «Нащо даєш? Не давай! Він дома їв!»

Бабуся за швейною машинкою

Бурки

А ще, розказує: «Ходила до Мироська дивитись на машину (швейну),
бо він хоче щоб пошила йому бурки,а я йому кажу що не маю матеріалу і
машина погано шиє. Тай принесла йому нові бурки (були вдома) та думала
малі будуть,а він взув тай каже: «Добрі!», а машина поржавіла та й нащо вона мені!Та йой з тою родино і тим піяком! Але от добра – дала, тепер каюсь, може хтось би взув, як приїжєє, чи Рома, чи Олесь…» А я кажу: « Бабцю, та стілько того щастя має Миросьло, що ті бурки, дали то дали.»

 

 

А ще каже бабця: “Приходить до нас сусідка і щораз щось просить в діда:” Міську,
переґоріла решітка –справ…» то замок зломався – дід справив. «Міську, косу поклепай.» І дід, що раз допомагає, не тільки то. А її син приїжає машиною кажу: «Як приїде то дай знати, передам щось дочці, бо туда їде» а та каже: «та добре скажу» Я пасла кози, бо самі не хочуть тікають на подвір`я, тай побачила слід від машини: «Ага! був!» Тай зайшла до сусідки та з переляку чуть не впала кажу: «Ото би впала, та ще би казала що я ти побила” 3апитала чи був син. «Був та рано поїхав, ти би не встигла передати» «А тебе що то впходить (Яке тобі діло:). Але тепер я знаю хто є хто» так їй сказала от і роби добро, а я от зроблю і каюсь, але тобі, Олю, розказала і вже ми легше. (Сміється бабця) кажу: «Та я така сама:) але вірю, що десь воно вернеться.» Посміялися і обом легше стало:)